Твій хлопець мотоцикліст? Засмальцьований на кашляючому і торохкаючому, ніби зараз розгубить останні спиці від колеса, з дозволу сказати мотоциклі надцятого року вітчизняного виробництва, -це, звичайно, жах, якшо ти не така ж сама засмоктана, прокурена і наскрізь просякнута запахом пива особа.
А якшо він принц у шикарному костюмі на розмальованому спорті? Це вже значно привабливіше, ніж перший варіант. Або здоровий дядько у шкіряних штанах з черепами і закльопками на куртці на розцяцькованому чопері? Теж цікаво - але не всім.
А якщо ти ще тільки мрієш познайомитись з мотоциклістом…
Коротше, до чого я веду? До класифікації мужчин на двох колесах з моєї точки зору. Отож, почнемо.
Варіант 1 (як на мене най…якби це правильно сказати, безперспективніший, в плані покрасуватись, шоб в усіх щелепи повідпадали): бідолага на старому дідовому, або купленому десь в якомусь селі у якогось діда-однолітка Куликовської битви мотоциклі. Від нього завжди тягне бензином, чорні від мазуту руки і обличчя, він завжди стурбований тим, як доїхати до наступного світлофору і шоб було зелене світло, бо тіки шо порвася тросік і рушити у разі зупинки буде досить проблематично, або гне собі під носа матюки, бо знову впав з невідомих нікому причин тиск мастила. А вночі, в своїх найсолодших снах він мріє про новенького "китайця" за дві штуки удавлених єнотів.
Варіант 2 Шикарний мен на яскравому спортивному мотоциклі. Його шолом видно за 100 кілометрів, звук його мотоцикла чутно за 100км. Але їздить він так швидко, шо побачити тебе таку незрівняну на узбіччі, він навряд чи зможе. Знайомитись треба на зльотах, гонках, сейшенах і подібних збіговиськах. І якшо вдасться бодай раз розкрутити його, шоб забрав після роботи чи універу, так шоб всі знайомі побачили, то, вважай, на півроку рейтинг ти так собі підняла, шо ген-ген, не кожна з подружок доскочить. Хоча, зазвичай, друзі в нього такі самі шикарні хлопці, тому, якшо вже так шкода подружку, то можна і їй чимось зарадити. Та не треба думати, шо це ідеальний варіант, є і мінуси: він завжди десь ганяє, бо такі мотоцикли в принципі не можуть не ганяти (і, якшо хочеш, ганяти з ним, то треба потратитись хоча б на шолом, а це для порівняння бюджет 5-6 непоганих сумочок), купа грошей іде на мастила, присадки, прикиди, захист і т.д., він чудово усвідомлює, шо вигідно відрізняється від решти чоловіків на планеті, у яких немає мотоцикла, в зв'язку з чим весь час всім виглядом натякає, шо він "нєотразім" і якшо шось не подобається, то…
Варіант 3 Шалений чоперист. Я мало що про них знаю, але все, шо відомо, постараюсь донести до мас. Солідний мотоцикл, чорний шкіряний костюм (можливий варіант зі шкіряною жилеткою з кілограмом закльопок і закривавленим черепом на спині), замість шолома, який має захищати мізки від вітру та розмазуванню по асфальту, бандана, часто небрита пика або, навіть борода, ковбойські шкіряні чоботи і чималеньке пивне пузо. Цього чувака можна зустріти в тематичних ресторанах та кафе, а також, як і решту любителів двоколісного транспорту, на зльотах. Їхні подружки - це переважно довгоногі з волоссям до п'ятої точки тендітні принцеси. Складається таке враження, що це один із аксесуарів чопериста, бо всі вони якість аж надто схожі між собою, може, вони їх обирають по якихось своїх стандартах і фотороботах (наголос на третій склад). У цих наїзників якесь маніакальне почуття дружби, причетності до якогось клубу, їм весь час треба їздити зграєю (так мабуть легше чмирити мирне населення), жлуктити до втрати пульсу пиво, і голосніше за інших на зльотах волати слово "сіські", бо братья перестануть поважати.
Варіант 4 Спортсмен -стантрайдер (це їхнє визначення). Я б це назвала псих. Бо: вони стрибають на мотоциклах, їздять задом наперед, стоячи, бігають поруч зі своїм двоколісним псом, як на прогулянці, роблять всілякі сальто і викрутаси. Все це, звичайно, виглядає ефектно, коли закінчується добре. Але може бути і таке: поламані кінцівки, ребра, струс мозку, розтягнення, потрощений мотоцикл. Деяким екземплярам вдається навчитись всім прибамбасам і брати участь у змаганнях або просто виступати. Це все круто і викликає захват, але до його зоряного часу часто не один перелом, тому терпіння треба мати неабияке.
Тепер про всіх разом: якщо ти вирішила, що готова бути подружкою мотоцикліста, то маю попередити, що надія на те, що він покатається, а згодом заспокоїться і сяде з газетою біля телевізора марна. І, сподіватись на силу ультиматуму: або я, або мотоцикл, зовсім не варто, бо дуже швидко можна опинитись поза грою. Адже він і мотоцикл - це одне ціле, для них це як ще одна рука чи нога, як її можна позбутись? Та й навіщо?
Отож, якшо твоя любов більша за його вавку в голові (якшо ти ще не зрозуміла: мотоцикл - це діагноз), то все буде добре.